Якби шматок дороги ремонтували рік десь у «спальному» районі Івано-Франківська, то ще можна зрозуміти. Хоча там би йшлося вже про декілька років, а не якийсь один. Але вулиця Шевченка…
Для пересічного івано-франківця пояснювати її значення непотрібно. Й ось така важлива прогулянкова та історична дорога вже рік перебуває ледь не у стані військових дій.
Спершу не змогли освоїти кошти. Потім мешканці прожили у руїні цілу осінь, зиму та весну. Зрештою, обласний та міський бюджети вирішили «скинутись», аби завершити ремонт. І все наче було добре. Темпи робіт втішали: до Дня незалежності встигнемо. Та не встигли. Тепер проблема, буцімто, у підряднику – компанії «Ніка», яка зупинила роботи. Дійшло до того, що, можливо, у судовому порядку з нею розриватимуть договір, аби оголосити новий тендер на проведення робіт. Мовляв, аби встигнути освоїти кошти.
Воно все чудово. Однак певно таки не встигнуть. Бо доки суд розгляне справу, доки рішення вступить у дію, доки буде оголошено тендер, то пройти може ще цілий рік. Ну принаймні до зими точно не встигнуть. Тож руїна триватиме.
Однак може воно все і закономірно. Адже не встигли з вулиці Шевченка забрати смітники на час ремонту, як мешканці одразу ж почали викидати своє сміття прямо перед входом до парку, під дерево. Незважаючи на оголошення. Казали, що нести пакети далеко, а раз контейнерів немає, то навіщо витрачати забагато зусиль, йдучи в сусідній двір? Ось так і живемо.
Звісно, якби вулиця Шевченка була важлива лише для тих мешканців, які виставляли свої побутові відходи прямо на центральній алеї, то її можна було б ще років 20 не ремонтувати. Подобається жити у смітті та розрусі – будь ласка. Але ж потрібна вона і решті жителів міста.
Втім, складається враження, що затягування часу – звична практика для традиційного «відмивання» коштів на нових проектах, тендерах і конкурсах (звісно, це тільки гріховне припущення, адже наша влада на таке не здатна).
Однак, при укладанні договору з підрядником, мали ж бути прописані якісь умови, гарантії, застереження? І хто взагалі його укладав? Напевно вся проблема лише у тому, що поняття відповідальності абсолютно відсутнє в українському суспільстві на всіх рівнях. Інакше «липова алея» вже б давно тішила франківців осінніми прогулянками. Натомість – руїна.
Шляхи вирішення проблеми навіть не хочеться розглядати. Адже про що можна говорити, якщо люди не лише не йдуть відстоювати свою вулицю, а ще й наповнюють її «чарівними» ароматами власного сміття. То може хай гроші і далі відмиваються, незавершена дорога поволі руйнується, а івано-франківці й далі скаржаться на владу?
А що скажете Ви?
